Одним із найвидатніших музикантів сучасного Берліну називають Міхаеля Цукерника – засновника й музичного керівника камерного оркестру Берлінської філармонії. Він постійно виступає не лише у Берлінській філармонії та Берлінському Концертхаусі, а й в інших містах Німеччини. А ще Цукерник активно співпрацює з камерним оркестром MAV у Будапешті. Цей музикант не втомлюється дивувати своїх прихильників оригінальними ідеями, мистецькими задумами та дивовижними перспективами, за що його так люблять слухачі. Більше на berlintrend.eu.
Блискучий старт і шалений успіх
Фото: Берлінський університет мистецтв, де навчався Цукерник
Міхаель Цукерник народився у 1970 році у Москві, з дитинства проявляв інтерес до музики. Відомо, що музичну освіту він отримав у Берлінському університеті мистецтв, потім набував знань у Віденському університеті музики та виконавських мистецтв, у Музичному університеті Карла Марії фон Вебера у Дрездені. У 19 років вже виступав з ударними партіями в ізраїльському симфонічному оркестрі в Рішон-ле-Ціон, де був наймолодшим солістом.
Цукерник грав з такими відомими колективами, як симфонічний оркестр Вупперталя, оркестр Бонна Бетховена, Нюрнберзький симфонічний оркестр, Гетеборзький симфонічний оркестр. Виступав у Веймарській державній капелі, Новій філармонії у Вестфалії, залі Вікторії у Женеві, Бетховенському залі в Бонні. І всюди мав величезний успіх, талант молодого музиканта не могли не помітити критики та глядачі.
Створення камерного оркестру Берлінської філармонії
Таємницю успіху Цукерника у музичному світі пояснюють не лише видатними здібностями, а й наполегливістю у досягненні найвищої майстерності. Критики відзначали, що на формування його диригентських талантів великий вплив мав відомий фінський диригент, композитор і педагог Йорма Панула. Так склалося, коли Міхаель навчався у Фінляндії. Він також продовжив навчання у Швеції, Німеччині, Росії та Хорватії, відвідував майстер-класи, набував досвіду з Геннадієм Ваченським, Густавом Майєром, Володимиром Понкіним, Коліном Меттерсом, Лейфом Сегерстамом, Отто-Вернером Мюллером, Яношем Фурстом. Цікавився творами сучасних композиторів зокрема симфонією 102 Лейфа Согерштама і Адажіо для струнного оркестру Вольфганга Рима.
Ідею створити камерний оркестр Берлінської філармонії плекав не один рік, але коли спробував, старт став несподівано швидким і вдалим. Дебют відбувся у грудні 2003 року у залі камерної музики Берлінської філармонії. Потім колектив запрошували грати у Концертний Дім та філармонію у Берліні, Гевандхаус у Лейпцигу та Французький Дім у Фрідріхсштадті. Побачивши такий успіх, Цукерник вирішив представити колектив на міжнародній арені. Оркестр отримав запрошення до Південної Кореї, де маестро провів тур на 12 концертів. Публіка приймала їх настільки прихильно, що одразу ж надійшло запрошення до Китаю. Музиканти виступали в Оперному театрі у Шанхаї, Культурному центрі і Концертному залі Пекіну. А ще оркестр почав давати республіканські та міжнародні майстер-класи для диригентів оркестрів. Вони проходили у різних містах Європи, взяти участь у заходах щороку намагалися студенти музичних закладів з усього світу.
Таланти й характер
Всі, хто знав Міхаеля Цукерника, відзначали його здібності не лише до музики. Він чудовий організатор, добре відчуває кожного учасника колективу, вміє пояснити й допомогти. А ще у цього музиканта великі лінгвістичні здібності, він вільно спілкується не лише російською та німецькою, а й французькою, іспанською мовами, добре знає іврит. Саме неординарна особистість митця притягує до нього інших творчих людей. Серед партнерів Цукерника по сцені – Андрій Гаврилов, Олександр Гіндін, Кирило Трусов, Даніель і Олександр Гурфинкелі. Його характеризують як людину багатогранного таланту, ерудиції та комунікабельності.
Експерименти у музиці
Створений Цукерником оркестр не лише активно гастролює на кращих концертних майданчиках світу, а й долучається до провідних проєктів класичної музики. Щодо прихильників його концертів у Китаї, то Міхаель Цукерник зазначав, що у цих країнах особлива аудиторія і дивовижна національна культура. Люди дуже люблять і високо цінують експерименти, особливо – у музиці. І Міхаель намагався їх не розчаровувати.
Високу оцінку присутніх отримав нестандартний експеримент Цукерника. Він запропонував документальний фільм, у якому кадри відповідали необхідним канонам музичного твору. Вийшов оригінальний відеокліп у супроводі живої музики, ця робота вимагала не лише ідеального відчуття музики, а й художнього, просторового мислення.
Незвичайні інтерпретації
Міхаель Цукерник ніколи не втомлювався шукати нові інтерпретації світової класичної музики, це добре знають його слухачі й завжди чекають на нове диво від маестро. У 2006 році він представив на розгляд слухачів класичний рок разом із MCSO – однією з найактивніших груп Нової Зеландії. До програми увійшли твори з опер, хіти 1950-1980 років: “Увертюра” Бізе, “Пишноти й обставини” Елгара, “Поворот і крик” групи “Бітлз”, “День у раю” Філа Колінза та багато інших.
А проєкт “Film Music Fest”, який приємно здивував слухачів живим оркестром і оригінальною кінопроєкцією, на початку 2020 років поповнився шедеврами “Тема Індіани Джонса”, “Міст через Квай”, “Код Вінчі”. Талановитий музикант збирається й надалі радувати своїх прихильників новими творчими задумами, над якими працює у Цюриху. Там він мешкає разом із дружиною та дітьми.
