Коли музикант виходить на сцену лише з ноутбуком, це вже нікого не дивує. Але ще у 1990-х роках сама ідея перетворити комп’ютер на повноцінний музичний інструмент здавалася експериментом, а не майбутнім індустрії. У Берліні це зробили реальністю 2 невеликі команди – Native Instruments та Ableton. Їхніми зусиллями стартували розробки, які згодом змінили роботу діджеїв, продюсерів, виконавців і композиторів у різних країнах світу.
Чому Берлін став осередком музичних IT-інновацій у 1990-х роках?
Після падіння Берлінської стіни у 1989 році східна частина міста опинилася серед порожніх промислових будівель і дуже дешевої оренди. Колишні заводи та склади почали перетворювати на клуби, а музична сцена швидко вийшла за межі звичних концертних майданчиків. У клубі “Tresor” грали діджеї з Детройта, а Love Parade збирав сотні тисяч людей. Для музикантів це було місто, де можна було експериментувати без великих грошей і постійного тиску комерційного ринку.
У цей час згуртувалися спеціалісти з різним досвідом:
- музиканти;
- програмісти;
- інженери.
Музикант і продюсер Крістіан Клайне (Christian Kleine), який працював в Ableton із перших років, описував атмосферу 1990-х років як “дуже анархічну та дику”. Доступні комп’ютери дозволяли обробляти звук у реальному часі, тому програмне забезпечення поступово стало альтернативою дорогим синтезаторам та студійному обладнанню. Саме це поєднання дешевої оренди, сильної техно-сцени й технічних можливостей створило ґрунт для появи берлінських музичних IT-компаній.
Про те як Native Instruments перенесла музичну студію у комп’ютер
У 1996 році у берлінському Кройцберзі музикант Штефан Шмітт (Stephan Schmitt) та програміст Фолькер Гінц (Volker Hinz) взялися за завдання, яке для музичної індустрії тоді виглядало майже нереальним. Йшлося про те як перетворити звичайний комп’ютер на музичний інструмент.
Разом вони почали створювати Generator – модульний софт-синтезатор, який міг обробляти звук у реальному часі без дорогого апаратного синтезатора. Перший важливий тест відбувся на міжнародній виставці музичних інструментів і професійного музичного обладнання “Musikmesse” у Франкфурті у 1996 році. А ще через 2 роки стартував комерційний запуск Generator.
Native Instruments: від Generator до музичних інструментів у комп’ютері
До команди у 1997 році приєднався Даніель Гавер (Daniel Haver), який прийшов із рекламного бізнесу, але давно цікавився електронною музикою. Він вклав власні кошти, став керівником компанії та згодом залучив близько 3 мільйонів німецьких марок венчурного капіталу.
У 1998–1999 роках команда налічувала вже 6 учасників. Так почалася головна зміна Native Instruments: частина обладнання, для якої раніше потрібні були гроші, місце в студії та окремі пристрої, поступово перетворилася на програмний інструмент.
Native Instruments перенесла з апаратної студії у комп’ютер протягом 2000-2004 років:
- Reaktor – конструювання власних синтезаторів та електронних інструментів;
- Traktor – цифровий діджеїнг;
- Kontakt – роботу з семплами;
- Battery – програмний інструмент для ударних;
- Guitar Rig – цифрову обробку гітарного звуку;
- Maschine – поєднання фізичного контролера та софту;
- NKS – стандарт інтеграції програмних інструментів і контролерів.
Так те, що раніше вимагало окремого синтезатора, семплера, драм-машини чи складного діджейського комплекту, можна було зібрати на одному обладнанні.
Як Ableton Live перетворив ноутбук на музичний інструмент?
Ще до появи Ableton Live музикант Гергард Беглес (Gerhard Behles) і програміст Роберт Генке (Robert Henke ) грали мінімал-даб-техно як Monolake та самі писали програмні інструменти для виступів. Вони вивчали комп’ютерні науки у Технічному університеті Берліна та співпрацювали з компанією “Max”.
Звичайні програми на кшталт Pro Tools і Logic були створені здебільшого для студійного запису. А на сцені музиканти потребували інструментів, які б не тільки дозволяли відтворити трек, а й змінювали його під час виступу. Саме цю проблему Беглес і Генке й почали розв’язувати за допомогою власних програмних розробок.
Як берлінський стартап змінив живі виступи музикантів?
Наприкінці 1990-х років програміст і майбутній співзасновник Ableton Бернд Роггендорф (Bernd Roggendorf) переконав Беглеса та Генке перетворити свої розробки на комерційний продукт. Ableton заснували у 1999 році, а у жовтні 2001 року вже вийшов “Live 1”. Для музичної індустрії це означало просту, але важливу річ: ноутбук можна взяти на сцену як музичний інструмент.
Ableton поступово додав:
- Session View – запуск і комбінування кліпів у реальному часі;
- time-stretch – зміну темпу без зміни висоти тону;
- MIDI у Live 4 – роботу з віртуальними інструментами;
- Max for Live – створення власних музичних пристроїв;
- Ableton Link – синхронізацію кількох пристроїв і програм;
- Push – фізичне керування музикою через спеціальний контролер;
- Move – апаратний інструмент для роботи з Live.
Ці нововведення швидко вийшли за межі берлінської електронної сцени. Музиканти отримали можливість збирати композиції перед публікою: запустити басову партію, додати ударні, змінити темп, накласти ефект і перейти до іншої частини треку без зупинки виступу.
Як Ableton та Native Instruments полегшили роботу музикантів?
Роберт Генке називав програмне забезпечення способом вивести електронну музику зі студії на фестивальну сцену. Адже комп’ютер став не лише місцем для підготовки запису, а й складником усього процесу.
Що це змінило для музикантів:
- менше залежності від дорогої студії та великої кількості обладнання;
- можливість створювати й змінювати музику в одному місці;
- швидкий перехід від експерименту до готової композиції;
- поява нового покоління продюсерів, які починали працювати з музикою без професійної студії;
- стирання межі між автором треку та його виконавцем.
Тому вплив Ableton та Native Instruments виявився значно більшим, ніж поява нових музичних програм. А Берлінський підхід, в якому програмісти працювали поруч із музикантами й самі перевіряли технології на практиці, поступово перетворився на складник світової музичної культури.
Від берлінського експерименту до світового стандарту
Через кілька років після впровадження ці експерименти поширилися не лише у Берліні. Ableton Live вийшов на світові сцени, а інструменти Native Instruments стали незамінними для продюсерів, діджеїв і композиторів.
Важливо й те, що обидві компанії не зупинилися на випуску окремих програм. У 2016 році Ableton почала безплатно надавати софт школам, а освітня програма компанії зросла до 350 тренерів у 51 країні. За словами співзасновника Ableton Гергарда Белеса, створення музики було для нього не тільки професійною навичкою чи способом заробітку, а й етапом особистого розвитку.
Від берлінських клубів до світової музичної індустрії
Нові розробки зумовили й незалежність Ableton, у 2020–2021 роках компанія відмовилася від пропозицій зовнішніх інвесторів Diplo, Scooter Braun і Joshua Kushner.
Завдяки берлінським музичним IT-компаніям ще з’явилися:
- NKS – відкритий стандарт для поєднання програмних інструментів;
- доступніші контролери – музичне обладнання стало менш залежним від дорогих професійних систем.
Саме тому розповідь про Ableton і Native Instruments – це не історія про успіх двох компаній. Вони виросли з тієї самої берлінської сцени, яку світ звик пов’язувати передусім із техно та клубами, але винесли її експериментальний характер у галузь IT. Берлін дав музикантам не тільки місця для виступів, а й умови для створення власних технологій. І ці технології зрештою змінили те, як сучасний світ створює, грає та вивчає музику.
Джерела:
- https://www.wired.com/story/berlin-music-tech/
- https://www.billboard.com/pro/ableton-founder-gerhard-behles-2021-interview/
- https://www.vice.com/en/article/ableton-live-history-interview-founders-berhard-behles-robert-henke/
- https://www.musicradar.com/news/story-of-ableton-live-at-20
- https://www.attackmagazine.com/features/long-read/people-felt-empowered-to-build-something-new-how-german-technology-shaped-dance-music/
- https://www.europavox.com/news/tech-tech-tech-berlin-heaven-music-start-ups/
- https://coolhunting.com/tech/oral-history-of-native-instruments/
- https://roberthenke.com/interviews/ableton.html