Після 1989 року східний рок більше ніхто не хотів слухати. Популярність гуртів Східного Берліну, таких як «Silly» and Co., знову зросла лише із середини 1990-х. Лише кілька груп зі східнонімецьким корінням змогли назавжди закріпитися на ринку Німеччини загалом. Одним із таких був і є «Rammstein». Більш докладно про історії створення гурту читайте на berlintrend.eu.
Заснування гурту

Гурт «Rammstein» був заснований у 1994 році, їхнє коріння сягає музичної сцени Східного Берліна, де вони й розпочали свою кар’єру. Учасники гурту грали в таких командах, як «Die Firma», «The Inchtabokatables» і «Feeling В». Так Ріхард Круспе електрогітарист поїхав до Західної Німеччини в 1987 році й став учасником гурту «Das Elegante Chaos», але повернувся до Шверіна після падіння Стіни. Він грав на гітарі в групі «First Ass», де познайомився з барабанщиком Тіллем Ліндеманном, згодом вокалістом «Rammstein». Тож тільки після трьох років роботи у власному гурті «Orgasm Death Gimmick», Круспе заснував гурт «Rammstein» разом зі своїми сусідами по кімнаті Олівером Ріделем (басистом «The Inchtabokatables»), Крістофом Шнайдером (барабанщиком «Die Firma») і Тіллом Ліндеманном у 1994 році.
Історія гурту «Feeling B»

Ще двоє учасників гурту Пауль Ландерс (гітара) і Крістіан «Флейк» Лоренц (клавішні) до «Rammstein» були учасниками панк-гурту НДР «Feeling B», який був заснований у Східному Берліні в 1983 році. Через свою дадаїстську структуру «Feeling B» було віднесено до, так званих, «інших гуртів». Вони стали відомі завдяки документальному фільму DEFA «Шепіт і крик — рок-репортаж», який описує східнонімецьку панк-сцену 1988 року. Документальний фільм мав стати аналогом тогочасних американських музичних фільмів і, як наслідок, надихнути молодь у НДР, на власну музику. Завдяки своєму успіху «Feeling B» змогли записати перший офіційний панк-альбом НДР «Hea Hoa» у 1989 році на єдиному лейблі популярної музики Amiga. Після возз’єднання країни, група використала свою нову свободу для туру по Західній Німеччині влітку 1989 року та подорожувала на південний схід США в 1993 році. Однак наприкінці 1993 року «Feeling B» повільно почали розпадатися через різні музичні ідеї. Наступного року спочатку Пол, а потім Флейк приєдналися до Rammstein. 1 травня 1994 року відбувся офіційний прощальний концерт «Feeling B» на фестивалі Steinbrücken.
Суцільна провокація

Залишилось обрати стиль і напрямок у музиці. Спочатку всі учасники хотіли створити, щось на кшталт американського гурту «Play Pantera», який грав у стилі хеві-метал. Але незабаром хлопці виробили власний, приголомшливий звук. Перший скандал стався через назву в 1995 році. Назва «Rammstein» посилалася на авіакатастрофу на авіабазі Рамштайн у 1988 році, унаслідок якої загинуло 70 осіб. Та не дивлячись ні на що, завдяки своїй вражаючій німецькомовній ліриці, поєднаній із монументально-брутальною стіною звуку гурт дістався успіху. Хоча, за пісні про сексуальне насильство, інцест, канібалізм та алюзії на нацистську тематику гурт кілька разів піддавався жорсткій критиці. Проте «Rammstein» донині заповнює міжнародні концертні зали своїми вражаючими сценічними шоу та піротехнікою.
У принципі, «Rammstein» — це цілісний витвір мистецтва, мистецька група, яка грає зі скандалом, табу та іронією, і завдяки цій послідовній стратегії вона стала одним найуспішніших німецьких гуртів у світі, якщо говорити про комерційну складову.
Завдяки своєму унікальному музичному стилю «Rammstein» також відомий як «Нова німецька твердість» і продовжує користуватися великим успіхом донині. За свою багаторічну історію гурт отримав численні міжнародні музичні нагороди.





