Це був театр par excellence у старому Берліні. Побудований у стилі класицизму між 1818 і 1821 роками за планами великого прусського архітектора Карла Фрідріха Шінкеля, театр відтоді домінував на Жандарменмаркт і в культурному житті прусського мегаполіса. 200-річна будівля все ще стоїть у центрі Берліна. Однак він відомий як концертний зал, але насправді під цією назвою він використовується лише з 1994 року. З 1821 по 1921 рік у цій будівлі розміщувався Королівський театр, пізніше його назвали Прусським державним театром. Відтоді Королівський театр вважається одним із найважливіших культурних закладів у німецькомовних країнах. Більш докладно про Пруський театр читайте на berlintrend.eu.
Перепланування Жандарменмаркт
Тут у Берліні вперше прозвучали симфонії Бетховена, як і опера Вебера «Der Freischütz». Такі суперзірки, як Паганіні, виступали як гості, а сам Ріхард Вагнер диригував своєю оперою «Летючий голландець» у цій будівлі в 1844 році.
А почалося все з того, що у 1770-х роках Фрідріх Великий вирішив перепланувати Жандарменмаркт. Після того, як кінні конюшні кавалерійського полку «Gens d’armes» були перенесені, Йоганн Буман збудував тут у 1776 році Будинок французької комедії. Будинок стояв порожнім з 1778 до 1786 року. У 1786 році наступник Фрідріха, Фрідріх Вільгельм II надав режисеру Карлу Теофілу Деббеліну, який раніше виступав зі своєю трупою в театрі на Беренштрассе, привілей грати тут. Членам його трупи було дозволено називати себе «королівськими прусськими найбільш милостиво привілейованими національними акторами».Та незабаром Деббеліна спіткали фінансові труднощі й він був звільнений у 1787 році. Потім король призначив раду директорів, яка, серед іншого, складався з Йоганна Якоба Енгеля та Карла Вільгельма Рамлера. Того ж року театр було перейменовано в Королівський національний театр. Директором з грудня 1796 року до своєї смерті у вересні 1814 року був Август Вільгельм Іффланд, який зробив його найважливішим театром, завдяки різноманітним реформам. До поки 29 липня 1817 року театр, повністю згорів під час репетицій «Розбійників» Шиллера
Будівництво нового театру
19 листопада 1817 року король Фрідріх Вільгельм III замовляє будівництво нового театру. Перший камінь якого було закладено 4 липня 1818 року. При плануванні архітектору довелося врахувати численні вимоги. Усі придатні для використання частини згорілого театру мали бути використані, тобто цілі фундаменти, частини кладки та колони портика перед головним входом. Новий театр, спроєктований як буржуазний театр, розраховувався лише на 1200 глядачів, тож він навіть віддалено не порівнювався з Королівською придворною оперою з її 3000 місць. Кімнати, необхідні для фактичної роботи театру — сцена і зал для глядачів, майстерні, гардеробні та кімнати для репетицій — мали бути доповнені концертною та бальною залою, яку також можна було орендувати приватно, рестораном і кухнею, щоб мати можливість працювати якомога економніше тощо.
Закінчення золотої ери театру
Після Першої світової війни закінчилася золота ера Королівського театру і почалася насичена подіями історія. Будівля в основному використовувалася як розмовний театр, але час від часу тут відбувалися концерти та оперні вистави. 18 червня 1821 року Карл Марія фон Вебер диригував прем’єрою своєї опери «Веселий сон». У 1826 році відбулася Берлінська прем’єра 9-ї симфонії Людвіга ван Бетховена, у 1829 році скрипаль-віртуоз Нікколо Паганіні виступив тут, будучі у гостях, у 1842 році диригував Фелікс Мендельсон Бартольді, а у 1843 році виступив композитор і фортепіанний віртуоз Ференц Ліст. 7 січня 1844 року Ріхард Вагнер диригував своєю оперою «Летючий голландець».
