Політичне кабаре повернулося до Німеччини невдовзі після Другої світової війни, коли суспільство знову вчилося сміятися й осмислювати пережите. У фільмах і на сцені ці актори коментували економічне диво, політику Аденауера та повоєнні зміни, а популярні пісні й шансони стали важливою частиною нового культурного життя. Далі на berlintrend.eu.
Серед таких закладів особливо вирізнялися “Дикобрази” (Die Stachelschweine) – найстаріше у Берліні й одне з найстаріших у Німеччині кабаре. Після війни воно пережило справжній розквіт і залишалося помітним голосом німецької сатири протягом десятиліть. Протрималося аж до XXI століття й продовжує активно приймати відвідувачів за принципом “нові учасники – нові програми”.
Про те, як з’явилися “Дикобрази”
Назва кабаре походить від популярного журналу 1920-х років “Das Stachelschwein”, який видавав відомий актор Ганс Райманн (Hans Reimann). Від самого початку це було політичне кабаре – бунтівне, критичне та водночас розважальне, з великою кількістю музики, як платформа для соціально-політичного вираження. Перший колектив, створений у 1949 році, складався з Гюнтера Пфіцманна (Günter Pfitzmann), Горста Габріеля (Horst Gabriel) та трьох талановитих жінок: Траудель Домбах (Traudel Dombach), Дорле Гінце (Dorle Hintze) та Ільзи Маркграф (Ilse Markgraf). Саме вони прийняли легендарну назву й почали виступи у відомому джазовому погребі “Badevanne”, який став їхньою першою домівкою для творчості.
Прем’єра програми відбулася 29 жовтня 1949 року. Шоу під назвою “Все шалено смішно” (Alles irrsinnig komisch) було насичене танцювальними паузами та музичними номерами, щоб захопити глядачів і не залишити їх байдужими. Для акторів це стало нелегким завданням, адже публіка хотіла не лише слухати, а й танцювати. Хоча свої зусилля учасники гурту оцінили у символічні 2,50 марки та безплатне пиво, всі старалися на совість. Лейтмотивом кабаре стала гостра політична сатира. За словами одного з авторів програм Рольфа Ульріха (Rolf Ulrich), вони прийшли з війни й не хотіли, щоб націонал-соціалізм знову переміг, і щоб хтось ще колись брався за зброю. Це й стало головним вістрям їхньої сатири.
Початок історії
Тексти для програм писали Рольф Ульріх та Дітер Кох (Dieter Koch), ще відомий як Тьєррі (Thierry). Вони ж і запропонували назву “Die Stachelschweine”. Режисером першої постановки став Александер Вельбат (Alexander Welbat), а музику написав Тео Гольдберг (Theo Goldberg). Сценографію підготував Гергард Розе (Gerhard Rose). Вистави проходили щотижня вівторками та п’ятницями, іноді додавалися й середи. Шоу “Все шалено смішно”тривало до кінця 1949 року й мало успіх серед містян.
Наступна програма принесла оновлення як у текстах, так і у складі виконавців. У січні 1950 року ансамбль поповнили Інга Вольфберг (Inge Wolfberg) та Гайнц Мей (Heinz May). Коли у лютому того ж року виникли суперечки з гуртом “Malerkabarett”, які теж виступали у “Badevanne”, керівництво компанії “Femina” запропонувало “Дикобразам” нове місце. Це був ресторан “Burgkeller” на Курфюрстендамм (Kurfürstendamm).
Сміх, музика і Берлін
Після масштабної реконструкції ресторан відкрився наприкінці березня вже з третьою програмою “Дикобразів”. Коли дійшло до четвертої, до гурту приєдналися актор і сценарист Йо Гербст (Jo Herbst) та акторка Крістіан Майбах (Christiane Maybach). Щоб привернути увагу публіки, за вхід брали символічну плату у вигляді одного ґудзика, незалежно від того, звідки його взяли: з жилета, пальта чи сорочки. Іноді трупа дефілювала по Курфюрстендамм у піжамах, щоб привернути увагу містян до театру, чим економили на газетній рекламі.
У 1950-х роках “Дикобрази” ввели до програм гостру сатиру, смішні сценки та пісні, які коментували життя у Західному Берліні. Кожне нове шоу стало своєрідним дзеркалом часу: актори сміливо говорили про політику, соціальні проблеми та абсурд бюрократії. Вистави розважали й водночас змушували замислитися, що й приваблювало містян. Хоча склад колективу постійно змінювався, його дух залишався непохитним. Приходили нові актори й музиканти, які допомагали створювати пісні та шансонні номери. Підвальна сцена та камерна атмосфера робили кожен виступ особливим: глядачі відчували себе учасниками дійства.
Вистави були веселими, яскравими й трохи провокаційними, з гострим соціальним і політичним підтекстом. Програми 1950-х років закріпили за “Дикобразами” репутацію кабаре, яке вміє поєднувати розваги та актуальні теми. Популярність закладу та кількість прихильників постійно зростали, сатиричні сценки та політичні жарти створювали ту неповторну атмосферу, яка й зробила “Дикобразів” легендою Берліну.
Знакові ювілеї
Учасники гурту та їхні прихильники не забували й про важливі дати. До 55-річчя “Дикобрази” створили спеціальну програму під назвою “Окуповані” (Besetzt), прем’єра якої відбулася 13 березня 2005 року. Нові актори виконували оновлені версії старих улюблених сцен, які раніше мали популярність у глядачів. А 60-річчя гурт відзначив прем’єрою програми “Повністю зіграно” (Völlig verspielt). Ювілей на 70 років у жовтні 2019 року команда вже відзначала у Європа-Центрі (Europa-Center) прем’єрою політичного кабаре “Багато тунелів у кінці світла” (Viel Tunnel am Ende des Lichts). На наступний ювілей восени 2024 року на розгляд відвідувачів учасники представили виставу “У мене ще є Тесла в Берліні” (Ich hab’ noch einen Tesla in Berlin).
Шансони й ритми Берліна
У 2019 році театр повністю реконструювали під керівництвом берлінського актора кабаре Франка Людекке (Frank Lüdecke) та його дружини Кароліни Людекке (Karolina Lüdecke). Фоє перепроєктувала відома дизайнерська фірма “Aisslinger”, створивши сучасний і затишний простір. Щороку “Дикобрази” презентують нові прем’єри, і кожен рік має свій девіз. Перший девіз “Все шалено смішно” з’явився ще у 1949 році, і з того часу традиція триває. Найбільше запам’яталася містянам програма 2020 року від нового колективу, створена під час пандемії коронавірусу, – “Woanders besser als nirgendwo. Reload” (Де завгодно краще, ніж ніде. Перезавантаження).
У театрі часто виступають відомі гості – популярні актори та музиканти, які роблять репертуар більш різноманітним. У політичному кабаре Берліна дуже затишно, після реконструкції театр вміщує понад 300 глядачів. Можна обрати червоні розкладні стільці або столики у залі, учасники завжди створюють теплу й камерну атмосферу для кожного шоу. Вистави, концерти, поетичні слеми та читання поступово перетворили “Дикобразів” на потужний центр культурного життя Берліна.
Збережена творча магія
Політичне кабаре завжди було важливим складником життя столиці. Там не лише розважали, а й давали людям можливість посміятися з політики, поміркувати про проблеми суспільства та обговорити актуальні події. “Дикобрази” стали символом цього жанру: їхні сценки смішили, провокували і водночас змушували замислитися. Музика, жарти та ансамблеве виконання робили вистави живими й зрозумілими для глядачів різного віку. Завдяки цьому кабаре продовжує об’єднувати учасників та створює відчуття спільноти навіть у XXI столітті.
Якщо після Другої світової війни це кабаре виявляло складнощі післявоєнного життя, боротьбу з нацистським минулим і щоденні труднощі, то сучасні “Дикобрази”говорять про світ, медіа і глобальні проблеми. Спільним у цих кабаре різних століть залишаються сміх, музика і гостра сатира, а відмінність – у темах і способах подачі. Сучасні вистави виділяються інтерактивом, сучасними темами та новими формами, але дух команди “Дикобразів” залишається незмінним. І це особливо приваблює прихильників політичних кабаре не лише Німеччини, а й усієї Європи.
Джерела:
