Якоб Людвіг Фелікс Мендельсон Бартольді — німецький композитор, піаніст, органіст і диригент періоду раннього романтизму. Твори Мендельсона включають симфонії, концерти, фортепіанну музику, органну музику та камерну музику. Його найвідомішим твором є “Весільний марш”. Мендельсон мав ранній успіх у Німеччині та відродив інтерес до музики Йоганна Себастьяна Баха, особливо завдяки виконанню “Пристрастей за Матвієм” у 1829 році. Його добре прийняли під час подорожей Європою як композитора, диригента та соліста. Десять візитів до Британії – під час яких відбулася прем’єра багатьох його головних творів – складають важливу частину його дорослої кар’єри. Більш докладно про творчість композитора читайте на berlintrend.eu.

Берлінське дитинство

Фелікс Мендельсон народився 3 лютого 1809 року в Гамбурзі. Він був другим із чотирьох дітей у сім’ї.  Його старша сестра Фанні також виявила винятковий і ранній музичний талант. Сім’я переїхала до Берліна в 1811 році, Абрахам і Леа Мендельсон прагнули дати своїм дітям – Фанні, Феліксу, Полю та Ребеці  – найкращу освіту. Фанні стала піаністкою, добре відомою в берлінських музичних колах, як композиторка. Вона залишалася активною, але непрофесійною музиканткою. 

Фелікс Мендельсон виріс в інтелектуальному середовищі. Серед частих відвідувачів салону, організованого його батьками, в їхньому будинку в Берліні, були художники, музиканти та вчені, серед яких Вільгельм і Олександр фон Гумбольдти, а також математик Пітер Густав Лежен Діріхле. 

Мендельсон почав брати уроки гри на фортепіано у матері, коли йому було шість років, а в сім його навчала Марі Біго в Парижі. Пізніше в Берліні всі четверо дітей Мендельсона навчалися гри на фортепіано у Людвіга Бергера. 

Знайомство із Гете

У 1821 році Зельтер познайомив Мендельсона зі своїм другом, письменником Йоганном Вольфгангом фон Гете (на той час йому було вже за сімдесят), на якого дитина справила велике враження.

Пізніше Мендельсона кілька разів запрошували зустрітися з Гете і він поклав на музику кілька його віршів. Інші його композиції, натхненні Гете, включають увертюри “Спокійне море” та “Щаслива подорож”, а також кантату “Перша Вальпургієва ніч”. 

У 1829 році за підтримки Зельтера та сприяння актора Едуарда Девріента Мендельсон організував і диригував виставою в Берліні  — “Пристрасті за Матвієм” Баха. Чотири роки тому його бабуся, Белла Саломон, подарувала Феліксу копію рукопису цього (на той час майже забутого) шедевру. Оркестр і хор для вистави надала Берлінська співоча академія. Успіх цього виступу, одного з небагатьох після смерті Баха та першого за межами Лейпцига, став центральною подією у відродженні музики Баха в Німеччині та, зрештою, у всій Європі. Це принесло Мендельсону широке визнання у віці 20 років. 

Подорожі Європою

Протягом наступних кількох років Мендельсон багато подорожував. Його перший візит до Англії відбувся в 1829 році. Серед інших місць, які він відвідав протягом 1830-х років, були Відень, Флоренція, Мілан, Рим і Неаполь, де він зустрічався з місцевими та приїжджими музикантами та художниками. Ці роки стали початком деяких із його найвідоміших творів, у тому числі “Гебридської увертюри” та Шотландської та Італійської симфоній. 

Ще за життя Мендельсон став відомим як клавішний виконавець. Він грав, як на фортепіано, так і на органі. У своїх концертах і сольних концертах Мендельсон виконував твори деяких своїх німецьких попередників, зокрема Карла Марії фон Вебера, Бетховена та Й. С. Баха, чию органну музику він повернув до репертуару.  

28 березня 1837 року Мендельсон одружився з Сесіль Шарлоттою Софі Жанрено, донькою священника. У пари було п’ятеро дітей.