У XXI столітті важко повірити, що німе кіно колись викликало захоплення глядачів та збирало переповнені зали. Але так і було близько сторіччя тому. І у кожній країні існували свої першопрохідці, які подарували це диво своїм співвітчизникам. У Німеччині батьком німецької кіноіндустрії став берлінець Оскар-Едуард Местер – кінопродюсер, сценарист, кінооператор та кінорежисер. Він не лише відкрив перший кінотеатр у Берліні, а й став автором кількох винаходів та технічних удосконалень, які зіграли важливу роль у розвитку кіноіндустрії. Більше на berlintrend.eu.
Гідна зміна у родині вчених
Оскар-Едуард народився у листопаді 1866 року у Берліні у родині вчених та виробників. Батько Едуард Местер заснував у столиці компанію, яка виготовляла й продавала оптичне обладнання, окуляри та медичні прилади. Пан Местер брав замовлення й на оптичні конструкції для роботи фокусників та шоуменів, проводив електричне освітлення у театрах, розробляв проєкції популярних тоді “чарівних” ліхтарів. З дитинства Оскар-Едуард жив у цій атмосфері винаходів, розробок та перемоги науки, тому не дивно, що рано зацікавився механічними новинками.
Перші винаходи
Фото: перший кінопроєктор
Після закінчення школи Оскар здобув освіту оптика на фірмі батька, практичні навички високого рівня забезпечила робота у майстерні Пауля Вехтера. У 28 років він успадкував сімейну фірму. розумно нею керував, але завжди прагнув більшого. На початку 1896 року Оскар-Едуард почав розробляти кінопроєктор для створення фільмів і винайшов оригінальне рішення переривчастої проєкції. Ризикнув продемонструвати на німецькому ринку винаходів перші придатні для роботи моделі з мальтійським перехрестям.
Потім Местер відкрив першу у країні кінофабрику й розпочав серійний випуск своїх удосконалених апаратів. Це були не лише кінопроєктори, а й камери для фільмування, допоміжна апаратура. Тільки кінопроєкторів він сконструював 64, з яких 42 купили у Німеччині і 22 – у країнах Європи. Дослідники припускають, що Местер вирішив не обмежуватися тільки виробництвом апаратури, бо давалася взнаки конкуренція. А це означало, що збирати яйця до одного кошика таки не варто. Бо на той час аналогічне обладнання випускала за проєктом француза Віктора Контінсузи ще одна німецька компанія. Хоча вироби Местера купували охочіше, оскільки вони відрізнялися високою якістю та оригінальним дизайном. Крім того, винахідник постійно вдосконалював свої моделі. До жовтня 18987 року встиг підготувати каталог обладнання на 113 сторінок.
У новому образі
Фото: фільмування німого кіно біля парку Хазенхайде у Берліні, 1910 рік
Але тільки конструювати Местеру було замало, у 1896 році він відкрив ще й кіностудію на Фрідріхштрассе у Берліні. Там удосконалив варіанти штучного освітлення та почав знімати перші німі короткометражні, документальні, ігрові фільми. Був сам за сценариста, режисера, оператора та продюсера. Вже через рік його колекція налічувала 84 фільми: комічні, спортивні, вуличні сцени, військова тематика, виступи у кабаре. Потім вирішив приєднати до кіностудії театр на Унтер-ден-Лінден.
А 1 листопада презентував для берлінців перший кіносеанс у популярному берлінському театрі-вар’єте Apollo. Після вдалого старту почав впроваджувати проєкційну службу для театрів у регіоні. У 1897 році кінопродюсер вже значився засновником фірми “”Местер-фільм”, де знімали перші німі кінофільми. Теми пропонував глядачам різні: імператорське подружжя, сцени природи, види Берліну, які знімав із повітряної кулі. Починав зі сценічних постановок, найвідомішими стали “Рапунцель”, “Гензель і Гретель”, “Die bösen Buben”, які вийшли у 1897 році.
Перші звукові фільми від Местера
У червні 1900 року талановитий режисер і винахідник вже заснував власну продюсерську компанію “Messter Projections”, а на Унтер-ден-Лінден у Берліні відкрив кінотеатр. У 1903 році там демонстрували навіть перші звукові фільми на кінопроєкторі та фонографі, останній удосконалений прилад Местер назвав біофоном. До речі, на Олімпійських іграх 1904 року у Сент-Луїсі Оскар-Едуард скористався біофоном для знімання перших фільмів із синхронізованою звуковою доріжкою.
Местер навіть розділив свої компанії на окремі підрозділи, які займалися виробництвом, поширенням та виготовленням продукції. Пан Оскар був гарним бізнесменом, це відзначали всі його друзі та партнери. Добре знав, що знімати вигідно, а що – ні, хоча міг зробити сюжет і не з комерційною метою. З 1900 до 1910 року захоплювався експериментами з мікроскопічною кінематографією, паралельно працював над англомовними звуковими фільмами, які були відзначені на Всесвітній виставці у Сент-Луїсі у 1903 році. А у 1912 році спільно з німецьким астрономом Архенгольдом зняв перший у світі фільм про сонячне затемнення, який викликав серед глядачів справжній фурор. До 1913 року обладнав 500 театрів своєю синхронізованою звуковою системою “біофон”, забезпечив Берлін щотижневою кінохронікою. А ще став співзасновником і першим президентом Німецької кінотехнічної асоціації.
Внесок у розвиток технологій Першої світової війни
Фото: аерофотозйомка під час Першої світової війни
Коли почалися ці важливі для країни події, пан Местер у чині лейтенанта влаштувався працювати до відділу друку Генерального штабу. Випускав хронікально-документальні журнали “Местер-вохеншау”, розробив для Генштабу правила цензури фотографічних і кінематографічних зображень. У 1915 році винахіднику доручили створити серійний фотоапарат для повітряної розвідки, з чим він блискуче впорався. За успішне виконання був нагороджений Залізним хрестом 2 ступені.
У 1916 році спільно з австрійським кінематографістом Олександром-Йозефом Коловрат-Краковським пан Оскар заснував студію “Sascha-Messter”, яка забезпечувала воєнні репортажі з поля бою. Необхідність таких сюжетів довів у своєму меморандумі “Фільм як засіб політичної реклами”, де йшлося про цінність таких кінострічок для противаги антинімецьким від держав Антанти.
Зміна діяльності
Але раптом наприкінці Першої світової війни – у 1918 році – Местер вирішив продати всі свої компанії новоствореній монополії UFA за чималу суму – 5,3 мільйона золотих марок. Та колишні заслуги цього діяча не залишилися непоміченими. У 1926 році асоціація німецьких кіновиробників заснувала медаль імені Оскара Местера для нагородження за особливі заслуги у просуванні новинок у кінотехнологіях. А першим лауреатом став сам пан Местер у 1927 році. Адже його кінокомпанії за безпосередньої участі власника зняли понад 200 фільмів, сам пан Оскар був продюсером 230 кінострічок.
Однак йти на відпочинок у свої 57 років цей діяч не збирався. У серпні 1928 року він став одним із засновників та експертом з питань кінотехніки компанії звукового кіно “Tobis”. Продовжував обіймати посаду у Берлінській раді з кінематографії. Свою велику колекцію кінематографічного обладнання вирішив подарувати Німецькому музею у Мюнхені.
Останні роки життя
Фото: Оскар Местер з дружиною Антонією
Паралельно з роботою у компанії писав автобіографію, використовуючи зібрані протягом багатьох років листи від першовідкривачів та винахідників кіно, з якими спілкувався. Книга “Мій шлях з кіно” побачила світ у 1936 році. Того ж року пан Местер здобув звання почесного професора Берлінського технічного університету. Коли у травні 1935 року у кінотеатрі на Фрідріхсхайн у Берліні відбувся Міжнародний кіноконгрес, організований Імперською кінопалатою, Оскар-Едуард став одним із найактивніших його учасників. Цікаво, що навіть нацисти визнавали цього діяча старійшиною німецької кіноіндустрії. У 1941 році винахідник і кінопродюсер отримав третю знакову нагороду – медаль Гете у галузі мистецтва та науки.
Останні 2 роки свого життя пан Местер провів у власному будинку на озері Тегернзеї. Через погане здоров’я віддавав перевагу лише компанії дружини Антонії. Пішов з життя відомий винахідник і кінопродюсер у грудні 1943 року. На могильній плиті шанувальники викарбували знаковий надпис – “старійшині кінематографії – винахіднику, досліднику і піонеру-засновнику німецької кіноіндустрії”.
Джерела:
